Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

У майстринь - невтомні руки

Сорок років тому в Андрушівці було засновано промкомбінат, пізніше він став швейною дільницею об’єднання "Полісся”, а підприємство назвали "Полісянкою”. Починалася його історія з роботи у пристосованих цехах приміщення старої райполіклініки. З роками виробництво розширювалося, зміцнювалася матеріально-технічна база. У 1984 році підприємство переселилося у новозбудоване типове приміщення.
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.

Лідія Наконечна

Наша робота вкрай потрібна людям

Минуло десять років з початку діяльності Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Для багатьох сімей Андрушівщини та Попільнянщини створення Фонду і, зокрема, відділення виконавчої дирекції Фонду у Андрушівському районі відіграло неабияке значення. Біда приходить завжди негадано і несподівано, а особливо коли нещастя стається з людьми працездатного віку. За десять років у відділенні опікуються 220 потерпілими на виробництві (членами їх сімей); здійснено 5 млн. 141 тис. грн. страхових виплат. Відшкодовано 169,00 тис. грн. допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю; 762,00 тис. грн. одноразової допомоги в разі смерті потерпілого; 401,9 тис. грн. одноразової допомоги в разі стійкої втрати працездатності; виплачено 3 млн.421 тис. грн. щомісячної страхової виплати в разі втрати професійної працездатності. Витрати на медичну та соціальну допомогу становлять 940,7 тис. грн.; щомісячні страхові виплати утриманцям відшкодовано в розмірі 379,3 тис. грн.; витрати на поховання становили 9 тис. гривень. Значна увага приділяється створенню належних умов для забезпечення медико-соціальної реабілітації, відновлення здоров’я та працездатності потерпілих. Ми надаємо такі послуги, як організація лікування в профільних закладах, санаторно-курортного лікування, реабілітації, забезпечення інвалідів необхідними медикаментозними препаратами, виробами медичного призначення, автомобілями, інвалідними візками, протезно-ортопедичними виробами тощо. За весь період діяльності відділення 12 інвалідів праці отримали безкоштовно автомобілі «Славута». Це суттєва допомога потерпілим у вирішенні їх соціальної адаптації, активної участі людей з обмеженими можливостями в суспільному житті. Турбота про людей праці проявляється не лише у відшкодуванні шкоди після настання нещасного випадку на виробництві, але й в профілактичних заходах по попередженню та недопущенню виробничого травматизму. На жаль, в умовах економічної кризи та спаду виробництва роботодавці скорочують персонал, об’єднують посади. При цьому часто питання охорони праці стають другорядними, під скорочення потрапляють працівники служби охорони праці. Гасло «Надаєш роботу - створюй безпечні умови праці» - є обов’язковим далеко не для кожного керівника-роботодавця. І тому велику увагу ми приділяємо виконанню основного завдання Фонду - профілактиці виробничого травматизму. Важливим напрямом у цьому є робота з безпосередніми виконавцями робіт, формування у них психології безпечної праці, адже левова частка нещасних випадків на виробництві стається саме через порушення правил техніки безпеки при виконанні робіт самими ж потерпілими. За рахунок коштів Фонду проведено навчання близько 100 спеціалістів з охорони праці Андрушівського та Попільнянського районів. Спеціалісти відділення систематично перевіряють, як на підприємствах, в організаціях турбуються про охорону праці. Так, лише за три останні роки здійснено 150 таких перевірок, виявлено ряд порушень нормативних актів з охорони праці. Винесено 150 подань керівникам підприємств про усунення допущених недоліків. Систематично надається практична допомога в опрацюванні та поширенні серед страхувальників нормативних актів з охорони праці (положення, інструкції з охорони праці тощо). Проводиться роз’яснювальна робота з питань охорони праці шляхом публікацій в друкованих засобах масової інформації, виступів по районному радіо, на виробництвах розповсюджуються інформаційні листки, бюлетені, пам’ятки, плакати, попереджувальні знаки тощо. Хочеться відмітити підприємства та організації, керівники яких дбають про своїх працівників це: ВАТ «Андрушівський маслосирзавод», ПАТ«Червонський цукровик», СТОВ «Старокотельнянське», «Новобуд - ЮП», Андрушівська центральна районна лікарня, центральна районна аптека та інші. Хочу відмітити, що робота працівників Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України - одна з найблагородніших і найгуманніших серед всіх, що відносяться до сфери соціального захисту громадян. Вона складна, відповідальна і водночас вкрай потрібна людям щодня. Особливо в нинішній непростий для нашого суспільства час. До нас звертається багато людей зі своїми проблемами, своїм горем, часом озлоблених, без віри, що їм допоможуть. Від нашого професіоналізму, відданості справі, підтримки та доброго слова залежить їхнє повноцінне життя. Саме ми повертаємо їм надію на краще, даруємо віру та впевненість, що, незважаючи на ушкоджене здоров’я чи каліцтво, життя для людини продовжується і воно є єдиним, прекрасним і неповторним для кожного.

Микола БІЛИЙ,
в.о. начальника ВД ФССНВ у Андрушівському районі
andrushevka.wordpress.com