Андрушівський маслосирзавод

Андрушевский маслосырзавод, является одним из лидеров среди производителей молочной продукции Украины. Предприятие имеет более чем тридцатилетнюю историю. Основанное в 1971г. было лучшим на Житомирщине и производило широкий ассортимент цельномолочной продукции, твердые сыры, масло, лактозу, сухое молоко.

Андрушевский маслосырзавод находится в г. Андрушевка, Житомирской области. Кроме ТМ «Золотава», выпускает спрэды под ТМ «Лагидка» и «Попельнянское», а также твердые сорта сыра. Масло и спрэды представлены на рынке в виде фасованной продукции по 200гр. и в монолите по 10 ? 20кг.

Андрушевский маслосырзавод уже более 30 лет известен как один из крупнейших на трерритории СНГ производителей высококачественного сыра и традиционного украинского сливочного масла и спредов.

Postal address: 13425, Житомирская область, г. Андрушевка, ул. Лысенко, 10
Phones: +380 (4136) 2-17-96, 2-18-96
+380 (44) 490-72-01
Web-site: zolotava.ua

У майстринь - невтомні руки

Сорок років тому в Андрушівці було засновано промкомбінат, пізніше він став швейною дільницею об’єднання "Полісся”, а підприємство назвали "Полісянкою”. Починалася його історія з роботи у пристосованих цехах приміщення старої райполіклініки. З роками виробництво розширювалося, зміцнювалася матеріально-технічна база. У 1984 році підприємство переселилося у новозбудоване типове приміщення.
Ветерани пам’ятають роки перебудови, коли розпайовувалось майно, робітники стали власниками акцій, а їх підприємство - тоді вже фабрика "Восход” - закритим акціонерним товариством. Сьогодні це - товариство з додатковою відповідальністю, працює з прибутком.
У нових економічних умовах виживати ставало важче: треба було завойовувати ринок, поставляти на нього конкурентоспроможну продукцію, переглянувши її асортимент, і чи не найголовніше - оснастити підприємство сучасним обладнанням. Ці завдання вже впродовж шести років разом з очолюваним колективом вирішує директор А. М. Дмитрук. Сьогодні на фабриці «Восход» трудиться понад сто швачок. Щомісяця з конвейєра сходить продукції на півтора мільйона гривень. Те, що підприємство працює з прибутком, дозволяє двічі на місяць людям виплачувати зарплату, яка складає в середньому півтори тисячі гривень. Філіали фабрики працюють у Житомирі та в с. Висока Піч. Показуючи роботу підприємства, Анатолій Миколайович похвалився новим цехом, який устатковується двадцятьма п’ятьма новими імпортними машинками (взагалі їх на фабриці понад двісті). - Це готові робочі місця в першу чергу для молоді, яка прийде до нас спочатку вчитися, а потім працювати, - розповідає директор. - Спільно з центром зайнятості ми будемо проводити в себе навчання швачок (оголошення про це ви друкували в газеті). Після двомісячного навчання у трудовій книжці робиться запис про набуту професію швачки, одразу ж надається робота. Хто прийде до нас у віці після 45 років, маючи хоч якісь навики шиття, - стажується 3 тижні і потім під керівництвом і з допомогою бригадира сідає за роботу. На запитання, чи не буває перебоїв з постачанням матеріалів, директор відповів, що їх закупляють у Білорусі, Росії. Готову продукцію відправляють постійним замовникам. На підприємстві шиють спецодяг - бушлати, жилети, куртки, напівкомбінезони. Я побувала у всіх цехах фабрики, спілкувалася із швачками, бригадирами. У приміщеннях тепло і світло. Видно, що люди дорожать роботою, яка приносить їм задоволення. Не відбувають робочий день, а проживають його на робочому місці, яке залишають з почуттям виконаного обов’язку. Одна бригада, наприклад, за день шиє 70 курток моделі середньої складності. Кожна із швачок виконує свою операцію. Розподіл замовлень, контроль за якістю і своєчасністю виконання їх веде технолог, ветеран виробництва В. М. Янівська, організовують виробничий процес бригадири. За тим, щоб машинки працювали безвідмовно, стежить наладчик швейного обладнання, знавець своєї справи В. В. Коломієць.У колективі трудиться переважно молодь, до ветеранів, як і годиться, ставляться з повагою. Плинність кадрів незначна - хіба що молоді жінки йдуть в декрет щоб згодом знову повернутися в колектив. Я залишала територію фабрики «Восход» з приємними враженнями від того, що в районі є активно діюче підприємство, яке забезпечує роботою понад сто трудівників, розширює виробництво, працює на перспективу, вносячи немалу частку відрахувань до бюджету. Історія підприємства продовжується, її сторінки заповнює своєю добросовісною працею нинішній колектив ТДВ фабрика «Восход», якому хочеться побажати успішної роботи і зараз, і на майбутнє.

Лідія Наконечна

Працюємо для людей

Життя йде невпинно. Останнім часом кардинальні зміни відбулися чи не в кожній його сфері. Досить відчутно торкнулися вони і торгівлі. Всі ми були свідками того, як один за одним зникали заклади торгівлі, підпорядковані колись могутній і розвинутій системі райспоживспілки, де лише в нашому районі трудилося понад тисячу чоловік. Тепер в її розпорядженні знаходяться: кооперативний ринок, комбінат громадського харчування, коопзаготпром і три споживчі товариства - Андрушівське міське, Червоненське та Старокотельнянське сільські.
Що стосується споживчих товариств, то найефективніше працює Старокотельнянське. В минулому році товарообіг в ньому склав майже 2 млн. грн., а це 70% від товарообігу всієї системи. Як працює цей підрозділ в поточному році? Які проблеми вирішує? - з цими запитаннями я звернулася напередодні Міжнародного дня кооператора до голови Старокотельнянського ССТ Віталія Васильовича Павлівського, який понад 20 років очолює це товариство. - У розпорядженні нашого споживчого товариства є 5 продовольчих магазинів, у яких 20% - товари непродовольчої групи. Торговельні заклади знаходяться в Старій і Новій Котельні, Волосові, Івниці та Волиці. Ще три магазини здаємо в оренду приватним підприємцям (в Яроповичах та Івниці). А в недалекому минулому у нас працювало понад 20 магазинів, де трудилося майже 100 чоловік. Тепер в Старокотельнянському споживчому товаристві трудиться 14 чоловік. Це люди, які мають чималий трудовий стаж в сфері торгівлі, пройшли з нею і часи розквіту, залишилися на своєму посту і в нинішній досить непростий час. За багаторічну й сумлінну працю заслуговують шани й подяки продавці О. В. Білоченко, А. А. Павлівська, Г. Г. Люлько, О. С. Басюк, Г. В. Гебрич, справляються зі своїми обов’язками економіст Т. Л. Скаковська, головний бухгалтер Л. І. Кондратюк. - Як спрацювало очолюване Вами споживче товариство за 5 місяців поточного року? - За січень-червень товарообіг становить 702,6 тис. грн. Найкраще спрацював магазин «Продтовари» с. Стара Котельня, де товарообіг за вказаний період становить 360,4 тис. грн. Середньомісячний по системі - 140,5 тис. грн., по товариству - 72 тис. грн. Зауважу, що ми не маємо заборгованості по сплаті податків, а також по заробітній платі. Наші робітники її отримують своєчасно, хоча за сучасними мірками і невисоку - середньомісячна зарплата по ситемі становить 1100 грн. - А звідки довозите товари в торгові точки Вашого споживчого товариства, яким є їх асортимент? - Ми щодня забезпечуємо наші магазини товарами першої необхідності, які беремо із бази облспоживспілки, Житомирської універсальної бази, баз міста Бердичева, Броварів та інших. Нині працювати непросто ще й тому, що маємо серйозних конкурентів - приватних підприємців, які є майже в кожному селі. Наприклад, лише в Старій Котельні, окрім наших «Продтоварів», працюють 9 торгових приватних точок, в Івниці - 11. Тож покупець робить вибір, де йому купувати необхідні товари. Зрозуміло, що йде туди, де вони якісніші та дешевші. Не сприяє роботі ще й те, що споживчі товариства поставлені не в рівні умови з приватними підприємцями. Це стосується, насамперед, сплати податків, цінових обмежень. Але ми постійно дбаємо про те, щоб створити відповідні умови роботи для наших працівників: всі магазини спожтовариства опалюються в холодну пору року: одні - газом, інші - твердим паливом. Зроблений поточний ремонт торгових точок. Нових магазинів, звісно, не будуємо, бо на це немає коштів. - Дякую Вам за розповідь. Напередодні Міжнародного дня кооперації зичу працівникам Вашої сфери успіхів в роботі, особистого щастя, здоров’я, надії на кращі часи.

Бесіду вела Валентина Василюк

Посівна кампанія 2011 року

Пройде небагато часу і хлібороби знову вийдуть в поле. В поточному році ярий клин в сільськогосподарських підприємствах прогнозується засіяти на 36,4 тис. га, з них зернова група займе понад 25 тис. гектарів.
В даний час у господарствах в розпалі підготовка до весняно-польових робіт. Завершується ремонт техніки, її наладка та регулювання. Для проведення комплексу весняно-польових робіт в господарствах району буде задіяно 306 тракторів, 129 сівалок, понад 200 одиниць грунтообробної техніки. Коефіцієнт готовності техніки до посівної становить 88-95%. Запорукою доброго врожаю є насіння. В цілому по району маємо в достатній кількості насіння ярих зернових - уже підготовлено його 2733 тонни. Більшість господарств веде правильну сортову політику, на 100% забезпечені якісним посівним матеріалом. Це ТОВ СП «Спіка», ПОСП «Надія», СТОВ «Хлібороб», СТОВ «Старокотельнянське», ПП «Імпак», ДП «Оранта». Адже вирівняне однорідне насіння має більш високі врожайні якості, дає дружні сходи, сприяє конкурентноспроможності із сходами бур’янів, підвищується стійкість рослин до хвороб. Разом з тим, слід звернути увагу на ці питання і терміново виправляти ситуацію у ПОСП «Іванківське», СФГ «Шателюк», ПП «Яроповичі» та ряді фермерських господарств. В наших елітгоспах - сортодослідній станції та ДП «Оранта» є в достатній кількості насіння еліти зернових культур високої якості, яке вони можуть реалізувати всім бажаючим за прийнятними цінами. Керівники господарств усіх форм власності, особливо фермери, цим повинні скористатись. Зважаючи на умови перезимівлі озимих, спеціалісти господарств повинні особливу увагу приділити догляду за посівами цих культур у весняний період. Враховуючи відносно пізні строки осінньої сівби і те, що на основних площах озимі знаходяться в доброму і задовільному стані, для стимулювання швидкого відростання і формування повноцінної кількості продуктивних стебел, озимі необхідно підживити азотними добривами. У першу чергу зазначенний агрозахід слід провести на зріджених та недостатньо розвинутих посівах, на яких доза азоту перед відновленням вегетації повинна становити орієнтовно 50-60 кг/га, а на оптимально розвинених - 20-30кг/га. Не менш важливим фактором у нарощуванні виробництва рослинницької продукції є забезпеченість мінеральними добривами. Із загальної потреби їх 8669 тонн фізичної ваги господарства району заготовили понад 6 тисяч тонн, що становить 70% до потреби. На жаль, на сьогодні деякі господарства взагалі не мають жодної тонни добрив. Ми всі прекрасно розуміємо, що не піджививши озимини, провівши посів ярини без внесення навіть мінімальної кількості поживи - господар недобере врожаю. Ще є трохи часу, аби виправити становище. Що стосується засобів захисту рослин, то при потребі на весняно-літній період 28 тонн господарства мають їх всього 25% до потреби. Зате протруйниками забезпечені повністю. В районі, до речі,за останні роки не виявлено фактів посіву необробленим насінням. Керівники і спеціалісти господарств вже тепер повинні відпрацювати стратегію на весняну посівну кампанію, щоб провести її в оптимальні агротехнічні строки.

Наталія Лисюк,
начальник відділу управління АПР

Як хазяйнуватимеш - так і матимеш

В цей морозний день, коли ми приїхали у Волосів, село, як і все навколо, ще дрімало в білих і міцних обіймах зими. Начальник районного управління агропромислового розвитку О. О. Гайдабас та його заступник В. М. Весельський запропонували подивитися, як хазяйнують в цих непростих зимових умовах тваринники СФГ «Шателюк», де утримують 400 голів ВРХ, в тому числі 100 корів.
Тільки наша «Нива» зупинилася на території господарства, як нагодився і сам його керівник - Іван Іванович Шателюк. Вітаючись, він пояснив, що щойно прибув із Хмельниччини, і додав, посміхаючись: «Їздив подивитися, як живуть люди, як хазяйнують в умовах, коли важкувато вижити виробнику сільськогосподарської продукції, бо відсутнє й держзамовлення на неї, і ціни низькі, а ринки збуту - монополізовані. Доводиться у самого життя вчитися мудрості, добряче прораховувати все на перспективу, аби не пішло з молотка нажите нелегкою працею». Він запропонував оглянути ферми. Зайшли до найближчої, де вже порядкувала доярка І. П. Соколова. Заздалегідь з’явилися на свою вахту й інші доярки, аби підготуватися до обіднього доїння і роздачі кормів. Переступаючи поріг приміщення, звернули насамперед увагу на двері: вони були добре припущені, утеплені, щоб якнайменше холоду проникало всередину. Та й тваринниці прохали швиденько і щільно причиняти їх, аби не мерзла худоба. У приміщенні тепло і чисто, пахло силосом і молоком. Тварини витягували шиї до своїх доглядачок, очікуючи чогось смачного. Швиденько прямує до своєї групи Валентина Францівна Шишко, словами заспокоюючи найбільш нетерплячих тварин. Доглядає жінка 35 корів, з яких поки що дояться 22. Щоденно одержує від них 300 літрів молока. Доярка наголошує, що справді «велике» молоко буде попереду, коли корови підуть на пасовище і матимуть більше соковитого корму. Хоча й зимова кормова база у них не бідна, забезпечені усім на 100% від потреби. Завдяки цьому мають найвищі надої в районі - 16-17 кг молока на корову. В раціоні тварин постійно є сіно, силос, концкорми, в тому числі й зерно кукурудзи, закладене за новою технологією - в поліетиленові рукави, які зберігаються під відкритим небом. Вже другий рік вони закладають так зерно кукурудзи, перейнявши досвід у івничан. І. І. Шателюк переконався, що це вигідна справа, а то стільки було клопотів з тією кукурудзою, поки висушать її і засиплять на зиму. Головне, аби не поцвіла потім. В цьому році у одній із фірм закупили два таких рукави, кожен з яких коштує 4 тис. грн. і вміщує 100 тонн плющеного зерна при вологості 30%. Зберігається воно прекрасно і добре засвоюється тваринами. Закладання 1 тонни кукурудзи таким способом обходиться приблизно в 180 грн. - це значно дешевше, аби довелося її пересушувати. - Таким чином, - пояснює І. І. Шателюк, - можна зберігати й інше зерно, а також сінаж, подрібнену зелену масу - менше буде відходів. Побували ми і біля рукава - довжелезного та покритого снігом. Там фуражир В. А. Козел зі своїм помічником В. В. Грищенком набирали в мішки кукурудзяний корм. Щоденно вони доставляють його тваринам до 2 тонн. Як виявилося, молочну продукцію господар реалізує не на ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», а продає ружинському переробному підприємству, бо те закуповує його дорожче, ніж наше, - по 3 грн. 50 коп. Звісно, справжній господар рахує кожну копійку. Так і має бути. Є в Івана Івановича свої плани, задумки на майбутнє, є багато проблем, над вирішенням яких працює щоденно. Обігріє, обцілує землю весняне сонечко і роботи, клопотів прибавиться, бо покличе до себе ще й поле - у СФГ «Шателюк» є 1,5 тис. га землі, в основному орендованої. В неї теж потрібно чимало вкласти, аби добре вродила і бути із зерном, а, значить, і з кормами. Хай рясно родить їм нива, ведеться в коморі і в оборі, щоб не розчарувався в своїй праці цей господар, якого з міста покликали до себе і земля, і рідне село.

Валентина Василюк

Производителей спрэдов обязали писать на упаковке правду

Антимонопольный комитет Украины обязал 12 производителей спрэдов прекратить недобросовестную конкуренцию и указывать название своей продукции на лицевой стороне упаковки.

Такое решение было принято сегодня на заседании АМК.

Комитет провел исследование рынка масла, спрэдов и смесей растительных жиров, в ходе которого выявил ряд нарушений конкурентного законодательства во время маркировки продукции.

По данным АМКУ, ряд производителей спрэдов и смесей растительных жиров указывают вид товара только на боковой части упаковки и мелким шрифтом, при этом на лицевой стороне упаковки товара размещают название товара «Фермерское», «Вершкове», «Карпатское», «Балтское», «Сельское», «Легкое», «Французское», не указывая рядом с ними слово спрэд. При этом все эти названия среднего рода, как и слово «масло», хотя слово спрэд – мужского рода.

По выводам специалистов Антимонопольного комитета такие действия производителей спрэдов могут ввести в заблуждение потребителей, и потенциальный потребитель может перепутать товар и приобрести его как масло, поскольку эта продукция на полках магазинов, как правило, размещается рядом с маслом.

Для защиты интересов потребителей АМКУ выдал обязательные к исполнению рекомендации относительно прекращения недобросовестной конкуренции 12 производителям спрэдов – ОАО «Заречненский молокозавод» (Ривненская обл.), ООО «Андрушевский маслосырзавод» (Житомирская обл.), ДП «Староконстантиновский молочный завод» (Хмельницкая обл.), ЗАО «Галичина» (Львовская обл.), ООО фирма «Апрель» (г. Харьков), ООО «Люстдорф» (Винницкая обл.), ООО «Балтский молочно-консервный комбинат детских продуктов» (Одесская обл.), ДП «Львовагропродукт» ООО «Миг» (г.Львов), ОАО «Молочник» (г. Житомир), ОАО «Рожищенский сырзавод» (Волынская обл.), ООО «Тульчинский маслосырзавод» (Винницкая обл.) и ОАО «Решетиловский маслозавод» (Полтавская обл.).

АМКУ обязал эти предприятия указывать на лицевой стороне упаковки полное название товара: масло, спрэд или смесь растительных жиров.

В отличии от масла, спрэды и смеси растительных жиров содержат в своем составе растительный жир с массовой долей общего жира: в спрэдах – от 50 до 85%, а в смеси жировой – не меньше 99%.

http://www.business.ua/articles/companies/Proizvoditeley_spredov_obyazali_pisat_na_upakovke_pravdu-2485/