Розвиток кооперативів на селі

З ініціативи Міністерства агропромислової політики та продовольства України розроблено державну програму «Рідне село». Основний принцип, що закладається в цей проект, - розвиток сільськогосподарської кооперації.
15 травня 2012 року в Українському Домі відбулася презентація та експертне обговорення Ініціативи соціально-економічного розвитку сільських територій «Рідне село», організатором якого виступила Всеукраїнська асоціація сільських та селищних рад. Захід проведено на виконання поставлених Президентом України Віктором Януковичем пріоритетів державної політики, а саме - реалізації соціальних ініціатив. Зокрема, держава не повинна допустити скорочення виробництва продукції у господарствах сільських жителів та зменшення числа українців, що проживають у селах.
Так, 4 жовтня 2012 року в Житомирі відбулося чергове засідання Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові обласної ради, де обговорювались завдання органів місцевого самоврядування щодо впровадження програмно-цільового підходу до розвитку сільських територій «Рідне село». Програмою, зокрема, передбачено стимулювання зайнятості економічно активного сільського населення шляхом створення обслуговуючих кооперативів. «Це, відповідно, сприятиме зростанню доходів людей і дасть поштовх до соціального розвитку територіальних громад»,- відмітив голова Житомирської обласної ради Йосип Запаловський.
Проект «Рідне село» - це перенесення фокусу державної підтримки на середньотоварного та дрібнотоварного виробника, на тих, хто є основою гарантування продовольчої безпеки країни і головним роботодавцем на селі. За статистичними даними, у господарствах населення виробляється близько 80% молока, 47% м’яса, 98% картоплі, 37% яєць. Крім того, в них утримується 77% корів, 56% свиней, 47% птиці.
Саме кооперативні формування дадуть можливість включити вироблену фермерськими та селянськими господарствами продукцію в маркетинговий ланцюг.
На території району проживають 34931 чоловік у 14919 дворах, які обробляють 10789 гектарів землі, що надана у власність та користування. Виробництво сільськогосподарської продукції за 2012 рік склало: зерна - 7700 т, картоплі - 46500 т, овочів - 15750 т, надоєно молока 13000 тонн, здано худоби в живій вазі 1430 тонн. Крім того, у господарствах утримується 5957 голів ВРХ, в тому числі 3652 корови, свиней - 6016, коней - 1335.
Розвиток кооперативного руху на селі приведе до збільшення кількості робочих місць, обсягів виробництва продукції, яка знаходитиме свого споживача на ринку.
Однією з найбільш проблемних складових створення та діяльності кооперативів є пошук лідера та пільгове оподаткування і кредитування. Кожен учасник кооперативу має бачити свій внесок і результат.
Створення кооперативів різних напрямків - це єдиний шлях, який дасть роботу селянам, активізує громаду.
В районі треба створити 28 кооперативів за видами та напрямами діяльності: з обробітку землі та збирання врожаю - 4, молочарських - 4, переробних - 2, багатофунціональних - 18. Координувати їх створення й роботу повинні сільські ради. Поки що в районі є 8 кооперативів, діяльність яких знаходиться на початковій стадії.
Найбільш вигідні напрямки роботи таких об’єднань - це надання послуг з механізованого обробітку землі, збирання врожаю, заготівлі кормів, автотранспортні, зооветеринарні послуги, заготівля та переробка продукції рослинництва і твариництва, торгівля, проведення святкових, ритуальних заходів тощо.

Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

Понад 40 тонн пестицидів вивезли з Житомирщини

З початку вересня цього року з Житомирщини вивезли майже 44 тонни пестицидів.

Від непридатних до використання та невідомих пестицидів та агрохімікатів очистили села Антопіль, Камені, Крилівка, Павелки, Великі Мошківці, Нова Котельня, Нехворощ Андрушівського району.

Зібрала, перезатарила та вивезла до Польщі на утилізацію небезпечні отрутохімікати Ізраїльська фірма, повідомляє прес-служба Мінприроди України.

Усі роботи контролювались спеціально створеною комісією, до складу якої увійшли представники Державної екологічної інспекції області, ТУ МНС області з питань оперативного реагування та цивільного захисту, Житомирської обласної СЕС, Андрушівської РДА та сільські голови відповідних сільських рад.

Антимонопольний комітет застосував до кількох підприємств рекордну суму штрафних санкцій

Один з найбільших штрафів за роки свого існування застосувало Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України. Відомство Олександра Безсмертного на 680 тисяч гривень покарало трьох регіональних операторів нафтопродуктів за спотворення результатів торгів. Було встановлено, що три товариства узгодили свої дії під час участі у тендерах на закупівлю нафтопродуктів Лугинською, Олевською, Андрушівською районними лікарнями та відділом освіти Ружинської районної державної адміністрації. Розслідування показало, що така поведінка була спрямована на забезпечення перемоги одного з трьох учасників торгів.

Варто додати, що згадані торги відбулися минулого 2011 року.

Лейкозне молоко - загроза здоров’ю людей

Існує хибна думка, що боротьба з лейкозом - крок до винищення поголів’я ВРХ. Треба запам’ятати раз і назавжди: молоко від лейкозних корів небезпечне для здоров’я людини. У 2009 році видано нову інструкцію служби Держветмедицини, за якою хвору на лейкоз тварину дозволяється тримати в господарстві не більше двох років і тільки за умови, що вона буде ізольована від здорового поголів’я. Адже перезараження може статися через слину, укуси комах тощо. Якщо виявляється хвора тварина, її ставлять на облік, господар одержує припис, який зобов’язує його утримувати інфіковану тварину окремо від сільської череди. Молоко, одержане від хворої тварини, необхідно кип’ятити. Пряме перезараження тварин відбувається також під час парування корів та телиць биками-плідниками, не перевіреними на лейкоз. Дуже погано, що багато громадян ігнорує приписи ветеринарної служби щодо утримання хворих тварин, чим наражають на небезпеку не тільки худобу, а й здоров’я своїх односельчан. Таких горе-господарів має закликати до порядку сільська громада. Служба ветеринарної медицини впродовж останніх десяти років провела велику роботу по боротьбі з лейкозом. Так, у 2001 році реєструвалося 27 неблагополучних пунктів, цього року таких немає. Проте ще виявляються поодинокі випадки захворювання тварин на лейкоз. Найбільше - у Павелках та Міньківцях. До власників хворих тварин застосовувались штрафні санкції, зокрема, до таких як Середа М. В., Шеремет Г. М. з с. Павелки, Пархоменко Г. Д., Гайдай В. А., Гайдай Л. А, Юзьвак Д. В. Остап’юк Н. А. з с. Міньківці, Галас В. М., Виничук О. Л., Вітрик С. М. з с. Городище. Є над чим задуматися сільським головам та громадам цих сіл, щоб знайти шляхи впливу на нерядивих господарів і цілком позбутися небезпечного захворювання.

Микола Глухов,
начальник управління держветмедицини в районі