Доля вирощеного зерна - у надійних руках

Для трудівників села гарячі жнивні клопоти залишилися позаду. Хлібороби живуть новою надією - хто в оптимальні строки посіяв озимину, радіє її дружним сходам, бо від ниви і вічно заклопотаного сільського трудівника залежить достаток в кожній родині, державі.
Скупі на сонце і гарну погоду осінні дні підганяють, хто й досі не впорався із збиранням кукурудзи чи соняшника. Потрібно поспішати, аби дати толк всьому вирощеному такими нелегкими зусиллями. Саме це є метою діяльності трудового колективу - ПСП «Заготзерно», для якого жнива розпочинаються зі збирання урожаю ріпаку в липні і закінчуються аж наприкінці грудня, коли сельчани впорають кукурудзу. Саме сюди на очищення, просушування і збереження надходять ріпак, пшениця, ячмінь, соняшник, соя, кукурудза з сільгосппідприємств різних форм власності Коростишівського, Малинського, Житомирського та Андрушівського районів. Що стосується наших сільгоспвиробників, то найтісніше, як стверджує виконавчий директор ПСП «Заготзерно» О. П. Хоменко, з ними співпрацюють ПП «Імпак», ТОВ «Укр Агро РТ» та СФГ «Демитра». Уже те, що з хлібоприймальним підприємством налагодили ділові контакти віддалені від Андрушівки райони, свідчить про те, що його керівництво уміє будувати партнерські взаємовідносини, працює над врегулюванням цін за збереження зерна, які хоч і виросли порівняно з минулим роком, але не вищі, ніж на інших підприємствах такого типу. Належно оцінюють клієнти і якість наданих послуг. Так, в минулому році ПСП «Заготзерно» прийняло на збереження 40,6 тис. тонн зерна, в нинішньому його надійшло значно більше, заготівля ще триває. Зберігається тут з метою продовольчої безпеки і державне збіжжя Аграрного фонду, з тим, аби в потрібний момент держава могла впливати на ринок зерна. «Завтрашній день підприємства ми не мислимо без модернізації виробничого процесу, - наголошує його директор В. В. Зануда. - Хоч і не такими темпами, як хочеться, все ж йдемо до європейських технологій. Постійно нарощуємо потужності. Працює у нас дві сушарки, одна з яких нова - американського виробництва, через яку проходить 600 тонн зерна на добу. Облаштували також сучасний пункт розвантаження великогабаритних автомобілів, який обійшовся в 1 млн. грн. Затрати немалі, зате зменшили навантаження на людей, економимо час, який в жнива - на вагу золота. Ми робимо з трудівниками полів спільну справу, тому в напружений період збиральної кампанії пропонуємо сільгоспвиробникам свої послуги - здаємо в оренду зернозбиральну техніку, автотранспорт”. У виробничому процесі всі чинники відіграють роль. Але успіх кожної справи вирішують люди. Керівник ПСП "Заготзерно” В. В. Зануда справедливо зауважив, що надійною його опорою у вирішенні всіх виробничих питань є виконавчий директор О. П. Хоменко, який уже четвертий рік обіймає цю посаду, а на хлібоприймальному працює понад два десятиліття. Уміло налагоджує роботу бухгалтерії і головний бухгалтер Л. Г. Рибіцька, сумлінно трудяться і механізатор А. Г. Кирій, оператор сушарки І. П. Лонський, інженер-механік В. М. Сословський. Приємно й те, що на ПСП «Заготзерно» щороку збільшується кількість працюючих, бо зросли масштаби виробництва. Нині тут трудиться 40 постійних працівників, в період жнив беруть ще й тимчасових. Середня заробітна плата становить 2,5 тис. грн. Радувало мене й те, що в день мого візиту на підприємство кипіла робота, скрізь відчувалася рука справжнього господаря. В зерносховищах височіли гори зерна, дихала парою новісінька імпортна сушарка, один за одним під’їжджали до вагової величезні навантажені зерном кукурудзи автомобілі, чоловіки та жінки поспішали швидше впоратися з великою купою соняшникового насіння, аби не намочив дощ. Їх обличчя були веселими, а настрій - оптимістичнм, бо вони зайняті відповідальною справою - їм доручили долю хліба. Від керівництва до простого робітника тут всі трудяться так, аби високо тримати марку підприємства. Хай їм щастить у цьому.

Валентина Василюк

З науковим підходом

Коли Григорій Радкевич закінчив Верхівнянський сільгосптехнікум і одержав направлення в Андрушівський район, це не тішило хлопця: так далеко від його рідного Рокитного, що в Овруцькому районі, де народився і виріс. Туди, до батьківської хати, він поспішав завжди після закінчення навчальної сесії. А коли вже отримав диплом, то зрозумів, що з того часу почалася пора змужніння і вибору самостійного шляху в житті.
А привів він хлопця у Волицю, де й розпочав свою трудову біографію. Потім працював у Степку. Набувши досвіду, погодився на пропозицію стати головним агрономом у колгоспі «Перемога» с. Зарубинці. Це село тепер уже стало для нього рідним, бо тут зустрів свою долю, одружився. Тепер у них з Людмилою двоє майже дорослих дітей - рік-два і одержать атестати зрілості. І хто зна, можливо син чи донька оберуть батьків фах - Григорій Костянтинович після закінчення Житомирського сільськогосподарського інституту має спеціальність «вчений агроном». Коли йому запропонували посаду головного агронома в ДП «Оранта» НВМП «Антарія», погодився. В районі вважають, що підприємству з таким спеціалістом просто повезло: висока обізнаність, зібраність, виваженість у прийнятті рішень і над усім - його від діда-прадіда хліборобська мудрість і щирість - все це допомагає йому у трудовому повсякденні. Григорій Костянтинович каже, що досвід - це ще не все, а знання, якщо їх не поновлювати, знецінюються. Тим більше зараз, коли в аграрне виробництво нестримно впроваджуються прогресивні технології. Через це він читає багато галузевих видань, співпрацює з науковцями, часто зустрічається з фахівцями інститутів землеробства та фізіології рослин. Підприємство спеціалізується на вирощуванні еліти зернових та технічних культур, обробляє і засіває понад 690 гектарів орендованих паїв. Обов’язкове дотримання сівозмін, застосування новітніх технологій, доробку вітчизняних і зарубіжних селекціонерів, внесення всіх необхідних мінеральних добрив з додаванням мікроелементів, своєчасне використання необхідних засобів захисту рослин - всі процеси організовує і контролює головний агроном. Улюблена пора для Григорія Костянтиновича - жнива. Хоч і напружена, але відрадна: видно, над чим трудився разом з колективом. Цей рік порадував урожаєм пшениці - 54,3 центнера з гектара, окремі сорти видали - по 70. Найбільша площа під гречкою - 221 гектар - була у «Антарії» і вродила гарно - по 19,1 центнера з гектара. Сорти, нагадаємо, елітні. Всього підприємство має для реалізації близько тисячі тонн насіння зернових. За ним їдуть господарі з різних областей України. У доробку підприємства велика частка сумління Г. К. Радкевича, якого на обласному святі «Обжинок» назвали в числі кращих агрономів Житомирщини. Нехай Вам за Ваш труд і сумління, Григорію Костянтиновичу, земля щедро віддячує врожаями, хай додається сил і здоров’я на довгі роки, хай Вас шанують за працю. Ви цього варті.

Лідія Наконечна

Обслуговують маршрути переможці конкурсів

З вівторка, 12 квітня, на більшості пасажирських маршрутів Андрушівщини з’явилися нові автобуси. А передісторія цієї події така.
Донедавна пасажирські перевезення в районі виконувало ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Позиція районної влади була спрямована на збереження підприємства та колективу, знайомого і без перебільшення рідного нам ще з післявоєнних часів. Райдержадміністрація постійно підтримувала ВАТ у питаннях збереження маршрутів. Як наслідок, товариство отримувало найбільші суми компенсацій за перевезення пільгових категорій пасажирів. Не можна сказати, що ці виплати в повній мірі покривали витрати, та в такому ж становищі були всі без винятку перевізники. Але з приходом у ВАТ нових акціонерів у 2008 році й без того складна ситуація стала стрімко погіршуватися. Восени 2010 року з’ясувалося, що ВАТ, навіть не поставивши до відома районну владу, продало базу підприємства новоутвореному ТОВ «АТП-11838», зареєстрованому у м. Житомир. Такі дії поставили під сумнів спроможність ВАТ та бажання акціонерів зберегти підприємство і колектив, погасити нагромаджені борги перед працівниками, Пенсійним фондом та місцевим бюджетом. Управління Пенсійного фонду в районі за підтримки райдержадміністрації подало позов до Господарського суду з метою відновлення платоспроможності ВАТ «Андрушівське АТП-11838», маючи на меті погасити всі борги. Спрямовано звернення до прокуратури області з проханням надати підтримку в цьому питанні. 16 березня цього року в облдержадміністрації пройшов конкурс на визначення перевізників для роботи на приміських та міжміських внутрішньообласних автобусних маршрутах загального користування. У зв’язку з припиненням обслуговування маршрутів ВАТ «Андрушівське АТП-11838» на конкурс було виставлено й маршрути, що пролягають територією Андрушівщини. Маршрути для проведення конкурсу були розділені в пакети, щоб поряд із прибутковим був і збитковий (малоприбутковий). Так, збитковий маршрут «Андрушівка-Яроповичі», виконання якого стабільно зривалося, був вкладений до пакету з найприбутковішим «Андрушівка-Житомир». Виграли конкурс ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир (8 маршрутів) та вже знайоме ТОВ «АТП-11838» м. Житомир (12 маршрутів). Останнє підприємство в тимчасовому порядку вже з листопада минулого року виконувало перевезення на маршрутах ВАТ «Андрушівське АТП-11838». Останніми днями власники ТОВ «АТП-11838» прийняли рішення про припинення обслуговування виграних на конкурсі маршрутів, про що офіційно попередили облдержадміністрацію. З метою забезпечення стабільних пасажирських перевезень на території району облдержадміністрацією було надано тимчасовий дозвіл для проведення конкурсу на обслуговування 12 андрушівських маршрутів ТОВ «САВ-Транс» м. Житомир. Районна влада розраховує на оновлення автобусного парку, чітке виконання договірних зобов’язань по пасажирських перевезеннях, надання робочих місць жителям району, сплату податків до районного бюджету. Саме про це йшлося на зустрічі голови райдержадміністрації Б. В. Мазура з директором та засновником ТОВ «САВ-Транс» Савіцьким А. А.

Олег Борисов,
перший заступник голови райдержадміністрації