До загального фонду районного бюджету впродовж січня – березня 2014 року надійшло 2843,7тис. грн., що на 335,9 тис. грн. більше надходжень за січень – березень 2013 року, тобто плановий показник Міністерства фінансів України за цей період виконано на 104,1 %.
Найбільшу питому вагу у структурі надходжень доходів до районного бюджету (без врахування міжбюджетних трансфертів) за 3 місяці 2014 року провідне місце належало податку на доходи фізичних осіб, питома вага якого становить 98 відсотків від загальної суми надходжень. При плані на січень – березень 2644,9 тис. грн. до бюджету отримано 2811,7 тис. грн. податку. До бюджету додатково надійшло 166,8 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження збільшилися на 377,8 тис. грн.
Надходження податку на прибуток підприємств комунальної власності за 3 місяці 2014 року становить 7,4 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом минулого року цей показник зменшився на 14,1 тис. грн.
Питома вага власних надходжень бюджетних установ у структурі доходів районного бюджету становить 23,1%. У січні – березні 2014 року надходження склали 146,5 тис. грн. Порівняно з аналогічним періодом 2013 року надходження зменшилися на 25,1 тис. грн.
Видатки загального фонду районного бюджету за 3 місяці 2014 року склали 31686,7 тис. грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 2193,1 тис. грн.
Наявні ресурси районного бюджету спрямовувались, у першу чергу, на заробітну плату з нарахуваннями, інші соціальні виплати, віднесені до захищених статей бюджету відповідно до статті 55 Бюджетного Кодексу України.
На утримання закладів соціально-культурного призначення спрямовано 38 відсотків обсягу видатків загального фонду районного бюджету, або 12004,5 тис, грн., що перевищує відповідний показник 2013 року на 1019,1 тис. грн.
Найбільшу питому вагу, або 35 % становлять видатки на утримання установ та проведення заходів у галузі „Освіта". На дану галузь спрямовано коштів у сумі 11130,6 тис. грн., що на 896,6 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На галузь «Охорона здоров'я» спрямовано коштів у сумі 4426,7 тис. грн., що на 444,1 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На соціальний захист та соціальне забезпечення спрямовано 11869,5 тис. грн., або на 174,6 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
По установах культури проведені видатки становлять 683,2 тис. грн., що на 112,3 тис. грн. більше показника відповідного періоду 2013 року.
На проведення заходів з фізичної культури і спорту спрямовано 74,4 тис. грн.
Для забезпечення функціонування органів місцевого самоврядування спрямовано коштів у загальній сумі 199,8 тис. грн.
Аналізуючи виконання районного бюджету в розрізі напрямків використання коштів, необхідно, перш за все, відзначити пріоритетне їх спрямування на виплату заробітної плати з нарахуваннями, на що витрачено 13677,7 тис. грн., або на 1489,8 тис. грн. більше, ніж у І кварталі 2013 року.
На придбання продуктів харчування для потреб бюджетних установ та на забезпечення їх медикаментами спрямовано відповідно 313,3 та 45,8 тис. грн. Крім того, на придбання предметів і матеріалів та на надання послуг використано 347,3 тис. грн.
На розрахунки за спожиті бюджетними установами енергоносії та оплату комунальних послуг спрямовано 2442,3 тис. грн., що на 125,2 тис. грн. менше відповідного показника 2013 року.
По спеціальному фонду районного бюджету проведено видатків на загальну суму 473,9 тис. грн.
За 3 місяці 2014 року до районного бюджету надійшло з Державного бюджету 17305,4 тис. грн. дотації вирівнювання. До районного бюджету надійшло субвенції з Державного бюджету на загальну суму 11774,0 тис. грн., в тому числі:
- на виплату допомог сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям та інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям – 9964,6 тис, грн.
- надання пільг і субсидій населенню – 1431,0 тис, грн.;
- на утримання дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, грошове забезпечення батьків-вихователів і прийомних батьків за надання соціальних послуг у дитячих будинках сімейного типу та прийомних сім'ях за принципом "Гроші ходять за дитиною» - 222,6 тис. грн.;
- субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах – 155,8 тис. грн.
Начальник управління фінансів райдержадміністрації Н.О.Суботенко
Показаны сообщения с ярлыком організації Городище Андрушівського району. Показать все сообщения
Показаны сообщения с ярлыком організації Городище Андрушівського району. Показать все сообщения
пятница, 16 мая 2014 г.
понедельник, 3 декабря 2012 г.
Розвивається соціальна сфера села
Для іванківчан головною подією нинішнього року стало відкриття дошкільного навчального закладу. В капітально відремонтоване приміщення закуплено нові меблі, телевізор, пральну машину-автомат, душову кабінку.
Для дотримання теплового режиму і зручностей для дітей і персоналу підведено природний газ, маємо холодну та гарячу воду. Силами сільської ради та батьків обладнано ігрові майданчики. Діти мають всі умови для ігор, навчання та виховання. Дбаючи про умови праці працівників органів місцевого самоврядування, проведено ремонт адмінприміщення сільської ради із заміною вікон та дверей. Із сільського бюджету виділено кошти на заміну вікон в одній із класних кімнат у школі та вхідних дверей у ФАПі. Зроблено ямковий ремонт вулиць 1 Травня, Ковальова, Жовтневої та Житомирської. Жителі наші дружні і завзяті. Саме завдяки цьому було зібрано кошти на ремонт історичної пам’ятки - церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тепер на храм любо глянути, сюди за духовним зціленням приходять і літні сельчани, і молодь. Висловлюю щиру вдячність членам виконкому ради Лисецькому В. В., Маценку В. Л., Покотилу М. О. та Маніхровському В. С. за допомогу у розвитку соціальної сфери села.
Ніна Гарбар,
Іванківський сільський голова
Для дотримання теплового режиму і зручностей для дітей і персоналу підведено природний газ, маємо холодну та гарячу воду. Силами сільської ради та батьків обладнано ігрові майданчики. Діти мають всі умови для ігор, навчання та виховання. Дбаючи про умови праці працівників органів місцевого самоврядування, проведено ремонт адмінприміщення сільської ради із заміною вікон та дверей. Із сільського бюджету виділено кошти на заміну вікон в одній із класних кімнат у школі та вхідних дверей у ФАПі. Зроблено ямковий ремонт вулиць 1 Травня, Ковальова, Жовтневої та Житомирської. Жителі наші дружні і завзяті. Саме завдяки цьому було зібрано кошти на ремонт історичної пам’ятки - церкви Різдва Пресвятої Богородиці. Тепер на храм любо глянути, сюди за духовним зціленням приходять і літні сельчани, і молодь. Висловлюю щиру вдячність членам виконкому ради Лисецькому В. В., Маценку В. Л., Покотилу М. О. та Маніхровському В. С. за допомогу у розвитку соціальної сфери села.
Ніна Гарбар,
Іванківський сільський голова
вторник, 13 ноября 2012 г.
Їх успіх - це бажання, помножені на можливості
ТОВ «Сервіс-Агро», яке розташоване на орендованих землях у Івниці, член асоціації виробників молока в Україні, за день здає на переробні підприємства більше половини від загальної кількості надоєного в районі молока. Про напружені будні підприємства, сміливі і завидні плани на майбутнє напередодні професійного свята аграріїв наш кореспондент дізналася з розмови із директором А. В. Дідківським.
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
- Андрію Валерійовичу, читачам буде цікаво дізнатися про етапи становлення підприємства, його спеціалізацію і перші кроки до успіху.
- Успіху як такого, звісно, що на початку не було. Хоч молоді за віком наші інвестори були не проти мати його одразу. Підсумки господарювання у перший рік ентузіазму не додали, але й бажання не відбили - ми вирішили спільно й дружно йти вперед. Поки що без прибутку. Так було й на другий рік. Реконструкція приміщень, закупівля поголів’я, техніки, пошук порядних партнерів-переробників. Знову витрати - до дивідендів було ще далеко. Але вже в цьому році ми будемо мати прибуток. В яких би умовах не працювали, кошти на реконструкцію і розвиток інфраструктури знаходимо завжди. Тільки за 10 місяців цього року на придбання техніки витратили майже 800 тисяч гривень.
- Давайте конкретніше простежимо шлях трирічного розвитку вашого підприємства. Отже, з яких надоїв починали і чого досягли зараз?
- Перший рік ми одержували по 4000 кілограмів молока від корови (порода в нас червоно-ряба). На другий - 6000 кілограмів, на кінець нинішнього буде 7500. Дійної череди в нас 700 голів. Спочатку нетелів закупляли, а зараз відтворюємо стадо своїм молодняком від найпродуктивніших корів. Взагалі в нас 3000 голів ВРХ, молодняк на відгодівлі доводимо до високовагових категорій. Господарюємо за новими технологіями. В нас безприв’язне утримання корів, доїння «ялинкове» (переважно) і молокопровідне, однотипна годівля всього поголів’я (стадо не випасається). Ще маємо свинопоголів’я. Від худоби залишається багато переїдів, якими охоче смакують вівці, яких теж тримаємо.
- А основний то прибуток від молока. То чи не доречніше збільшити дійне стадо?
- Більш як півтори тисяч голів ми в даний час утримувати не можемо. Самі розумієте - в нас орендовані землі. Скільки можемо виростити на них кормових культур, на те й розраховуємо. Шукаємо внутрішні резерви, співпрацюємо з науковцями-аграріями Житомира й Білої Церкви. До речі, студенти Житомирського агроекологічного університету охоче проходять у нас виробничу практику. З кожним роком ми все більше робимо ставку на виробництво високоякісної продукції, відслідковуємо моніторинги цін на неї. Потім зважуємо - кому вигідніше продати молоко. В нас є переробник, який вже наприкінці року платитиме нам до 5 грн. за кілограм продукції. У нього свої вимоги, до яких ми ставимося з розумінням. Насамперед треба якнайшвидше пройти атестацію на статус господарства, що виробляє сировину для дитячого харчування. Вже проведено відбір грунтів і відправлено проби на аналіз, який підтвердить придатність (чи ні) наших орендованих земель для вирощування екологічно чистих кормових культур.
- Якщо вже про землю, Андрію Валерійовичу, то розкажіть про співпрацю з орендодавцями. Непорозумінь між вами не буває?
- Я б не сказав. Здається, людей ми увагою не обділяємо. Торік платили на кожен пай по 1260 гривень, в цьому році з врахуванням державної поправки до коефіцієнту - 2213. Стандартів не дотримуємось - хто що забажає: кому гроші, кому зерно. Навіть молодняк птиці привозимо навесні - люди задоволені. В цьому році побільшало бажаючих здати нам в оренду свої пайові наділи, вірніше, правонаступники переукладають з нами договори. Добровільне взяття в оренду земель, навіть ферм від фізичних і юридичних осіб ми тільки вітаємо і діємо лише в рамках закону. Приділяючи належну увагу і рослинництву, і тваринництву, хочемо побудувати відгодівельний корпус на 5000 голів ВРХ.
- За здобутками підприємства стоять люди. Пам’ятаю, був час, коли мали проблеми з кадрами - шукали доярок поза межами села.
- Уже не шукаємо. Половина працівників доїжджає, навіть з інших областей, половина місцеві. Житлом забезпечуємо. Приїжджі працюють вахтовим методом. Самі розумієте, що якби ми платили скільки-небудь, люди не добиралися б до нас за сотні кілометрів. Ядро колективу - спеціалісти. Середній вік - 30 років. Вісімдесят відсотків з них працювали чи стажувалися за кордоном. Ми команда однодумців-ентузіастів, готові підтримати і розвинути розумну ідею, налагодити і контролювати виробничий процес. Основна риса кожного - відповідальність. Це я можу з повним правом сказати про головного технолога, кандидата сільськогосподарських наук Станіслава Тимчака, головного ветлікаря Андрія Возника, головного агронома Євгена Мацика, головного інженера Володимира Коваля. Всього в нас у весняно-літній період працює десь 140 чоловік, а в осінньо-зимовий - 50. Особливого навантаження робітники не відчувають - основні виробничі процеси механізовано й автоматизовано. Старанні в роботі доярки Анжела Шелепйонок, Тетяна Рудницька, телятниці Тетяна Стенічева і Людмила Яцик, доглядачка Тетяна Шестопалова.
- На закінчення скажіть, будь ласка, Івниця вже відчула присутність у селі господарів-виробничників? Якось допомагаєте громаді?
- Не відмовляємо, коли звертаються чи то сільська рада, чи школа. Ми чуємо громаду. По можливості й надалі будемо допомагати їй.
- Через скільки років сподіваєтеся закінчити реконструкцію, щоб ваше господарство стало в ряд найсучасніших на Україні?
- Думаю, через три роки будемо мати те, що хочемо.
- Хай Вам щастить, адже успіх - це бажання, помножені на можливості.
Інтерв’ю вела Лідія Наконечна
суббота, 11 февраля 2012 г.
Зима випробовує, чого ми варті
Довго ми чекали на справжню зиму, нарікали, що і Новий рік, і Різдво були без снігу, вболівали за озимину, аби не вимерзла, шкода було, що лижі та ковзани лежать без діла. Та не думали, що зимонька так раптово покаже нам свій норов. А вона притисла аномальними для нас морозами, замела снігами та так, що ризиковано й з дому кудись вирушати. Аби ми через снігові замети не почували себе відірваними від зовнішнього світу, аби забезпечити життєдіяльність жителів населених пунктів району та безпечний рух на шляхах старанно працює в ці напружені зимові дні колектив філії «Андрушівський райавтодор». Як йому вдається тримати під контролем ситуацію на шляхах під час сніговіїв в холодні зимові дні ми попросили розповісти начальника філії С. С. Пархомчука.
- Сергію Степановичу, чи готовий був колектив, який Ви очолюєте, забезпечити нормальне функціонування транспорту дорогами загального користування і як вам це вдається?
- Скажу відверто, що зима, котра розпочалася в другій половині січня, не застала нас зненацька. Ми звикли, що ця гарна і досить-таки примхлива пора року «дарує» нам сюрпризи. Отож зустріли її у всеозброєнні. Правда, складні погодні умови завжди роблять напруженішим графік нашої роботи - в дні великих снігопадів, хуртовин у нас був задіяний весь колектив. Жінки чергували біля телефонів вдень, чоловіки - вночі, аби приймати повідомлення, про те, де виникала надзвичайна ситуація. І тоді ми оперативно вживали заходи. Працювали по 16-18 годин на добу, особливо трактористи.
- Які дороги обслуговує Ваша філія і яка їх протяжність?
- Філія «Андрушівський райавтодор» опікується шляхами загального користування, які пролягають до населених пунктів. Їх протяжність в районі - 232 км. Наводити лад на сільських дорогах, протяжність яких 600 км., - це турбота органів місцевого самоврядування на місцях.
- А чи маєте вдосталь пального для здійснення необхідних робіт?
- З пальним в ці напружені дні особливих проблем немає. «Облавтодор» через день, а то й щоденно відпускає нам по 600-800 літрів пального, в основному дизпаливо. Було й таке, що виручав нас приватний перевізник А. А. Савицький. Він в складний момент допомагав пальним, а ми виконували їм необхідні роботи своєю технікою. Співпрацюємо, бо ж і ми, і вони докладаємо зусиль, аби жоден населений пункт не був відрізаний від районного та обласного центрів, залізничної станції. Водії автобусів, маршруток, працівники управління з надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, ДАІ інформували нас про те, на яких ділянках доріг склалася критична ситуація. Туди ми насамперед і слали своїх людей та техніку.
- До яких населених пунктів вам доводилося розчищати дроги в екстремальних умовах, аби налагодити їх життєдіяльність?
- Наприклад, складна ситуація була на шляху до Антополя, де в снігових заметах застряло 4 легковики, в яких знаходилися жінки і діти. Довелося добиратися туди і розчищати 1,5 км дороги, аби визволити людей із снігового полону. Подібна ситуація була і в Глинівцях, а також по дорозі на станцію Бровки. Отож наші грейдер, два трактори і КрАЗ з відвалами працюють в ці дні в напруженому ритмі. Хочу подякувати ПП Маліновському С. В. та депутату Верховної Ради Засусі Т. В. за те, що вони за власні кошти організували розчищання доріг. Сергій Васильович - до Нехворощі та Гальчина, Тетяна Володимирівна - до Червоного і Городківки.
- А яка ж склалася ситуація з сільськими дорогами?
- Тут усе складніше, бо роботи з їх розчищання від снігу мають організовувати сільські ради. Успішно працюють в цьому плані Любимівський сільський голова В. В. Ящук, Іванківський - Н. А. Гарбар та Івницький - П. П. Кузьменко, які наводять лад на шляхах своїми силами. Інші або вичікують, або просять у нас допомоги. Ми, звичайно, не відмовляємо, але виникають проблеми з розрахунками. А зима все добавляє проблем і в місті, і в селах. Вирішувати їх ми маємо найоперативніше.
- Дякую за розмову.
Бесіду вела Валентина Василюк
- Сергію Степановичу, чи готовий був колектив, який Ви очолюєте, забезпечити нормальне функціонування транспорту дорогами загального користування і як вам це вдається?
- Скажу відверто, що зима, котра розпочалася в другій половині січня, не застала нас зненацька. Ми звикли, що ця гарна і досить-таки примхлива пора року «дарує» нам сюрпризи. Отож зустріли її у всеозброєнні. Правда, складні погодні умови завжди роблять напруженішим графік нашої роботи - в дні великих снігопадів, хуртовин у нас був задіяний весь колектив. Жінки чергували біля телефонів вдень, чоловіки - вночі, аби приймати повідомлення, про те, де виникала надзвичайна ситуація. І тоді ми оперативно вживали заходи. Працювали по 16-18 годин на добу, особливо трактористи.
- Які дороги обслуговує Ваша філія і яка їх протяжність?
- Філія «Андрушівський райавтодор» опікується шляхами загального користування, які пролягають до населених пунктів. Їх протяжність в районі - 232 км. Наводити лад на сільських дорогах, протяжність яких 600 км., - це турбота органів місцевого самоврядування на місцях.
- А чи маєте вдосталь пального для здійснення необхідних робіт?
- З пальним в ці напружені дні особливих проблем немає. «Облавтодор» через день, а то й щоденно відпускає нам по 600-800 літрів пального, в основному дизпаливо. Було й таке, що виручав нас приватний перевізник А. А. Савицький. Він в складний момент допомагав пальним, а ми виконували їм необхідні роботи своєю технікою. Співпрацюємо, бо ж і ми, і вони докладаємо зусиль, аби жоден населений пункт не був відрізаний від районного та обласного центрів, залізничної станції. Водії автобусів, маршруток, працівники управління з надзвичайних ситуацій, внутрішніх справ, ДАІ інформували нас про те, на яких ділянках доріг склалася критична ситуація. Туди ми насамперед і слали своїх людей та техніку.
- До яких населених пунктів вам доводилося розчищати дроги в екстремальних умовах, аби налагодити їх життєдіяльність?
- Наприклад, складна ситуація була на шляху до Антополя, де в снігових заметах застряло 4 легковики, в яких знаходилися жінки і діти. Довелося добиратися туди і розчищати 1,5 км дороги, аби визволити людей із снігового полону. Подібна ситуація була і в Глинівцях, а також по дорозі на станцію Бровки. Отож наші грейдер, два трактори і КрАЗ з відвалами працюють в ці дні в напруженому ритмі. Хочу подякувати ПП Маліновському С. В. та депутату Верховної Ради Засусі Т. В. за те, що вони за власні кошти організували розчищання доріг. Сергій Васильович - до Нехворощі та Гальчина, Тетяна Володимирівна - до Червоного і Городківки.
- А яка ж склалася ситуація з сільськими дорогами?
- Тут усе складніше, бо роботи з їх розчищання від снігу мають організовувати сільські ради. Успішно працюють в цьому плані Любимівський сільський голова В. В. Ящук, Іванківський - Н. А. Гарбар та Івницький - П. П. Кузьменко, які наводять лад на шляхах своїми силами. Інші або вичікують, або просять у нас допомоги. Ми, звичайно, не відмовляємо, але виникають проблеми з розрахунками. А зима все добавляє проблем і в місті, і в селах. Вирішувати їх ми маємо найоперативніше.
- Дякую за розмову.
Бесіду вела Валентина Василюк
пятница, 23 апреля 2010 г.
На полях ВАТ "Андрушівське" сіють ярі
На полях ВАТ «Андрушівське» сіють ярі: пшеницю, овес, ячмінь. Стараються в оптимальні строки і за сприятливої погоди заробити насіння в грунт. Це роблять щодня на 20-22 гектарах тракторист Володимир Несиневич та сівалковий Анатолій Ракович. Озимина знаходиться у задовільному стані, але її не підсіватимуть: хай вродить менше, зате з насіння вищих репродукцій. В такому разі зерно згодиться на посівний матеріал під урожай наступного року. В господарстві працюють над тим, щоб зробити зерновиробництво прибутковою галуззю. Досягти цього дуже непросто. Наприклад, взявши, як торік, більш як по 40 центнерів пшениці з гектара, сподіваної рентабельності не досягли, бо, як і всі товаровиробники, продали зерно на збиток собі за низькими цінами, щоб окупити всі затрати і мати за що купити пальне, добрива, запчастини. Цей рік обіцяє бути врожайнішим, тому на рослинницьку галузь в господарстві покладають неабиякі надії.
Новини Андрушівщини
Новини Андрушівщини
Подписаться на:
Сообщения (Atom)