І будете із свининою

Протягом століть Україна славилася продуктами свинарства: де, як не в нас, були найсмачніші домашні ковбаси, копченості, шпиг, сало, запечені окороки тощо. Годували тварин, хто чим міг: картоплею, зеленню, зерновідходами. Пізніше, купуючи молодняк поліпшеної селекції, почали вводити в раціон концкорми, різні добавки - стимулятори росту. Але на все це затрачалися немалі кошти, а вони часто не по кишені селянину із середнім достатком. Останнім часом набули популярності так звані травоїдні, а я б сказав - всеїдні свині. Приваблюють вони своєю відносною акуратністю, спокійною, мирною вдачею, невибагливі до харчування і умов утримання. Вони люблять пастися і купатися, їдять все - від жалючої і глухої кропиви до стебел і листя кукурудзи, охоче смакують жолудями, кабачками, гарбузами. Влітку і взимку п’ють воду. Їдять такі свині і мелене зерно, яке бажано запарювати, тоді воно краще засвоюється. На одну голову віком 7- 8 місяців треба 200-300 грамів його. Хочете, щоб порося виросло сальним, давайте концкормів трохи більше. А якщо їх не вистачає, проживуть свині і на різнотрав’ї, тільки вже сало не відкладеться. Від весни до осені травоїдні свині поїдатимуть весь бур’ян, що є у вас на городі. Половину корму в зимовому раціоні становить сіно, решту - буряки, жом (можна і кислий), картопля, котру треба варити. Свинок - майбутніх маток, не треба загодовувати, щоб вони були продуктивними в народженні і вигодовуванні поголів’я. Живуть ці тварини цілорічно на відкритому повітрі, в накритому наметі із соломою. Молодняк зимує в хліві. Про особливості утримання травоїдних свиней я можу розповісти кожному, хто ними зацікавиться і забажає тримати. Для розведення маю молодняк. Моя порада читачам: хочете підтримати свій сімейний бюджет, розводьте цих свиней - будете мати і сало, і м’ясо і всяку смакоту з них.

Віктор Зварич,
с. Лісівка

Погода екзаменує жниварів

Хоч синоптики обіцяють спеку в кінці липня і протягом всього серпня, дощі щедро поливають землю, збиваючи ритм роботи жниварів. Однак зерновий потік поповнюється в кожному господарстві. У ПОСП «Надія», наприклад, вже встигли обмолотити площу з озимою пшеницею, взявши з гектара по 50 центнерів. Незважаючи на непрості погодні умови, гарно вродили також яра пшениця, ячмінь, овес, соя, інші культури, наливається зерном качаниста. Багатий і різноманітний зерновий клин дозволяє «Надії» забезпечувати свою птахівничу галузь власними кормами, розрахуватися за орендовані паї, решту продати. У загінках надійна техніка - два власних комбайни «Палессе». На них працюють дружні екіпажі у складі Вячеслава Кравця, Сергія Аврамця, Сергія Куценка і Олега Баранчука. Механізатори продуктивно використовують кожну погожу годину, щоб дбайливо виплеканий урожай зібрати своєчасно і без втрат.

Лідія Наконечна

Механізм сплати єдиного податку

Починаючи з 7 лютого 2011 року (з дня відкриття Державним казначейством України рахунків з обліку надходжень до Державного та місцевого бюджетів), відповідно чинного законодавства нараховані за звітні періоди 2011 року суми єдиного податку будуть сплачуватись платниками до місцевих бюджетів у розмірі 43 відсотки від загальної нарахованої суми єдиного податку на рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації 18050300 для юридичних осіб та за кодом 18050400 - для фізичних осіб, а єдиний внесок на загальнодержавне державне соціальне страхування - на окремий рахунок, відкритий Державним казначейством України. Оскільки раніше відкриті рахунки (за кодами 16050100 та 16050200) є розподільчими, то будь-які суми, що надходили на них, розподілялись відповідно вимог Указу № 727/98, а саме: 43% єдиного податку - до місцевих бюджетів, 57% - до фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування. Тому авансові платежі, сплачені платниками єдиного податку на раніше відкриті розподільчі рахунки (за кодами 16050100 та 1605020) у січні-лютому за звітні періоди 2011 року, розподілені органами Держказначейства України у встановленому раніше порядку. Наприклад, платник єдиного податку за ставкою 10% отримав дохід у січні 2011 року 10000 грн. виручки від реалізації, а 2 лютого сплачено на раніше відкритий рахунок авансовий платіж з єдиного податку в сумі 430 грн. (10000 грн.х 0,1х0,43=430 грн.). До місцевого бюджету надійшло лише 184,9 грн., оскільки отримана сума розподілилась на 43% та 57%. (430грн.х 0,43=184.9 грн.). Таким чином, до місцевого бюджету не надійшло 245 грн. (430 грн.-185 грн.). Якщо підприємець - платник єдиного податку, ставка, наприклад, 200 грн., то він сплатив 86 грн. (200 грн.х0,43=86 грн). В даному випадку до місцевого бюджету на розподільчий рахунок надійшло лише 43%-37 грн. (86 грн.х 0,43=37 грн.). Таким чином, втрати місцевого бюджету становитимуть 49 грн. (86 грн.- 37 грн.). Враховуючи вищезазначене, якщо до 07.02.2011 року вказані авансові платежі сплачувались у розмірі 43 відсотків єдиного податку, то з метою упередження виникнення недоплат єдиного податку до місцевих бюджетів платникам необхідно самостійно доплатити до раніше сплачених та розмежованих авансових внесків до рівня 43 відсотків єдиного податку, тобто доплатити 57% від частини єдиного податку. Кошти повинні бути спрямовані на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників - юридичних осіб, 18050400 для платників - фізичних осіб. У разі наявності у платника заборгованості з єдиного податку станом на 07.02.2011, кошти спрямовані в рахунок погашення такого податкового боргу, повинні сплачуватись на розподільчі рахунки, відкриті за кодами бюджетної класифікації, - 18050100 та 18050200, що є аналогічними кодам 16050100 та 16050200, оскільки ці кошти підлягають розподілу за нормативно встановленими пропорціями до місцевого бюджету та фондів загальнообов’язкового державного соціального страхування, які діяли у період виникнення цього боргу. Після 07.02.11 року платежі, що підлягають сплаті до бюджету, вносяться платниками в розмірі 43 відсотків єдиного податку на рахунки, відкриті за кодом бюджетної класифікації 18050300 для платників юридичних осіб, 18050400 - для платників фізичних осіб. Для фізичних осіб: 43% від ставки єдиного податку перераховується на місцевий бюджет, а ставка єдиного соціального внеску становить 34,7% від мінімальної заробітної плати, а саме 326,53 грн. (в І кварталі 2011 року мін. з/п -941 грн). перераховується на рахунок Пенсійного фонду.

Сектор масово- роз’яснювальної роботи та звернень громадян ДПІ в Андрушівському районі
andrushovka.pp.ua

Держава підтримає сільгоспвиробника

Про те, як поставлені завдання будуть виконуватися на Житомирщині, говорили на нараді, що вібулася 10 лютого в Андрушівці, заступник голови облдержадміністрації М. М. Дейсан, який вів засідання, а також начальник головного управління агропромислового розвитку М. П. Дідківський, начальник інспекції якості та формування ресурсів сільгосппродукції облдержадміністрації М. А. Галич, керівники району.
У залі - начальники управлінь АПР, заступники голів райдержадміністрацій Ружинського, Бердичівського, Попільнянського і нашого районів, керівники господарств, директори сільгосппідприємств Андрушівщини. М. М. Дейсан першим націлив присутніх на результативне осмислення завдань, які поставили перед сільгоспвиробниками уряд для всіх регіонів України і губернатор С. М. Рижук для області зокрема. Це, насамперед, збереження і примноження поголів’я тварин, розвиток молочної галузі, розширення посівів зернових і круп’яних культур та цукрових буряків. Окремо йшла мова про інвесторів, які на селі займаються рослинництвом і тільки. А удосконалення структури посівних площ, наповнення продовольчого ринку, виробництво тваринницької продукції, соціальна сфера тих населених пунктів, в яких вони інвестують, інші життєво важливі питання залишаються поза увагою. Віднині інвестори теж відповідатимуть за це. Звертаючись до присутніх, М. П. Дідківський зупинився на трьох програмах відродження сільськогосподарського виробництва, насамперед, на фінансуванні його галузей. На їх підтримку у Держбюджеті на нинішній рік виділено 10 мільярдів гривень, хоча досі не спрацював механізм пільгового отримання пального та добрив. Відповідні суми заплановано використати на розвиток тепличного господарства, бо споживаємо ми всього до 30 відсотків своїх овочів, решта - імпортується. В нашій області, відзначив виступаючий, більш, ніж де, занедбана садівнича галузь. Далі говорилось, що в Держбюджеті виділено кошти на часткову компенсацію затрат на новопридбану техніку, повернення сум ПДВ, реконструкцію тваринницьких приміщень із обов’язковим застосуванням сучасного обладнання, насамперед доїльного, що передбачене вимогами СОТ, тощо. Не можна, - говорилось у виступі, допустити спаду поголів’я ВРХ. Слід зайнятись поповненням і відтворенням його, розпочавши роботу із закупівлі молодняка, в першу чергу теличок, з підсобних господарств селян. За кожен кілограм закупленої живої ваги тварин держава компенсуватиме господарствам по 7 гривень. Нашому району доведено завдання закупити 290 теличок. Водночас виступаючий зробив наголос ще й на тому, що молодняк худоби на м’ясо віднині заготівельники і переробні підприємства матимуть право приймати вагою не менше трьохсот кілограмів - це і від господарств, і від населення. На сьогодні питання ставиться так, щоб вироблена в області сільськогосподарська продукція тут же й перероблялася, а не вивозилася в інші регіони. Тимчасом 30 відсотків виробленого молока минулого року потрапило за межі області, хоча наявні маслосирзаводи, в тому числі й Андрушівський, працювали не на повну потужність. За межі області вивезено торік майже чверть від кількості вирощених цукрових буряків, бо в області їх переробляли тільки 2 заводи. Ці та інші цифри і факти наводив у своєму виступі М. А. Галич, наголосивши на тому, що дві третини від загальної кількості реалізованого молока закуплено у підсобних господарствах. А з цієї кількості лише півтора відсотка продукції - вищого сорту, чотирнадцять - першого. Це знову ж таки повернення до вищесказаного про необхідність розширення й модернізації тваринницької галузі, створення умов для виробництва високоякісної продукції, такої, що могла б конкурувати на світовому ринку. Що стосується рослинництва, то й в цій галузі теж розроблені об’ємні програми на рівні держави і областей, в тому числі і нашої, з розширення посівних площ ярої пшениці, гречки, цукрових буряків. Відповідно доведено завдання по цих культурах на нинішній рік. Андрушівському району треба посіяти 9000 га ярої пшениці, 2100 га цукрових буряків, 2300 га гречки. На виробництво цукрових буряків господарникам у Держбюджеті передбачена фінансова підтримка. Програмою розвитку сільського господарства області на 2011-2015 роки передбачено відновлення роботи Андрушівського цукрозаводу. Що стосується цукрових буряків, то мова йде про співпрацю "завод - сільська рада - особисте селянське господарство”. Адже знову ж таки заплановану кількість сировини постачатиме приватний сектор. За здану продукцію частина відрахувань надійде до бюджету місцевої ради, яка має зайнятися й організаторською роботою - складанням списків бажаючих вирощувати цукристі, обліком площ, визначенням кількості потрібного насіння. Останнім виробників обіцяють забезпечити заводи при умові укладення договорів на вирощування солодких коренів на давальницьких умовах. На підтримку сільськогосподарського виробництва у кожному районі області, як сказав у підсумку заступник голови облдержадміністрації М. М. Дейсан, будуть витрачені і запрограмовані кошти Держбюджету, і частина вільних, що закладені в обласному бюджеті. Матеріальну підтримку одержать усі, хто продуктивно працюватиме для піднесення рівня агропромислового розвитку області і свого регіону. Наприкінці роботи наради перед її учасниками виступив голова Андрушівської райдержадміністрації Б. В. Мазур.

Лідія Наконечна
andrushevka.at.ua

ТОВ "Андрушівський маслосирзавод"

Андрушівський маслосирзавод має тридцятирічну історію та славні традиції. Підприємство було створено в 1971 р. і протягом усієї своєї діяльності завжди було серед лідерів регіону, а за потужністю посідало друге місце.

90-ті роки були нелегкими для багатьох підприємств України. На заводі в цей час працювало 90 осіб і за добу перероблялося 20 тонн молока; виготовляли масло «Селянське», сир «Буковинський» та сухе молоко.

У 2000 р. колектив поповнився новими перспективними кадрами, які дали поштовх до нових звершень. Завод було реорганізовано в ТОВ «Андрушівський маслосирзавод», відбулися внутрішньозаводські реорганізації.

Народна мудрість говорить «Хто працює, той і має». Саме з цим гаслом підприємство запрацювало на повну потужність і вийшло на якісно новий сучасний рівень. Головне – не зупинятися на досягнутому, а йти вперед, впроваджувати нові технології, нові ідеї.

Завод одним із перших розпочав виготовляти вершково-рослинне масло. Цей продукт вже десятки років випускається в Європі і має неабиякий попит. Вершково-рослинне масло Андрушівського маслосирзаводу за якістю не поступається європейському.

Сьогодні на підприємстві працюють 676 осіб, протягом доби завод переробляє 200 тонн молока, яке заготовляється в Київській, Хмельницькій, Вінницькій, Рівненській та Житомирській областях. Відкрито понад 30 молочних пунктів, які обладнані холодильними установками (виробник - Франція).

Підприємство активно працює над розширенням асортиментної групи молочних продуктів. Нині на заводі виробляється 13 видів сиру твердого: «Голландський», «Дуплет», «Мраморний», «Гауда», «Едам», «Мисливський», «Знежирений», «Шахматний», «Гном», «Моноліт», «Пікантний», «Янтарний».

Споживачеві пропонуються нові види масла: «Попілянське» рослинно-вершкове, «Попілянське» вершково-рослинне, суміш рослинно-молочних жирів «Андрушівська».

Підприємство також виробляє сухе знежирене молоко і суху сироватку.

Для забезпечення визнання продукції заводу як в Україні, так і поза її межами були створені інформаційний та відділ дистрибуції. Працівники інформаційного відділу відстежують передові наукові розробки у галузі харчових технологій і технологічного устаткування з метою вдосконалення якості продукції та поліпшення умов праці.

Активно діє і розвивається дистрибуція підприємства, яка сьогодні охоплює такі міста, як Київ, Москва, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Сімферополь, Одеса, Луганськ, Миколаїв, Херсон, Баку та багато інших.

Підприємство – активний учасник різноманітних виставок-ярмарків. Результатом наполегливої праці дружньої команди заводу стали високі нагороди: 16 золотих, 2 срібні та 3 бронзові медалі; гран-прі отримав сир «Голландський». У 2003 р. підприємство здобуло високу нагороду – громадський знак якості «Вища проба» та міжнародну нагороду «Європейська якість» за випуск високоякісної, конкурентоспроможної продукції, яка відповідає міжнародним стандартам. У 2002-2003 рр. завод визнано «Кращим роботодавцем року» серед підприємств Житомирської області.

Підприємство активно займається благодійною діяльністю. У 2003 р. понад 130 тис. грн. спрямовано на розвиток м. Андрушівка та Андрушівського району, на допомогу знедоленим людям, інвалідам та людям похилого віку. Допомогу від заводу отримують 15 інвалідів.

Ефективне вирішення проблем зростаючого виробництва – результат злагодженої роботи працівників усіх ланок підприємства, які виготовляють продукцію, керуючись гаслом: «Зроблено з душею». Саме тому молочні продукти під ТМ «Золотава» мають заслужену довіру споживачів.


Матвієнко Оксана Юріївна
директор