Які супутникові антени краще - алюмінієві, сталеві, пластикові або сітчасті?

Для виготовлення антен найчастіше використовують алюміній. Він забезпечує достатню міцність при прийнятних вагових характеристиках. Сталеві антени дешевше, але важче. Крім того необхідно звернути увагу на те, як відбиває поверхня антени захищена від корозії. Справа в тому, що у тіні електромагнітного сигналу бере участь дуже тонкий приповерхневих шар металу. Якщо він буде пошкоджений іржею, то це може знизити ефективність антени. Пластикові дзеркала з тонким металевим покриттям дуже схильні до перекручувань форми за рахунок різних зовнішніх впливів - температури, тривалих навантажень і т.д. Сітчасті антенні стійкі до вітрових навантажень, мають хороші вагові характеристики, але вони погано зарекомендували себе при прийомі сигналів Ku-діапазону. Їх доцільно використовувати для прийому сигналів С-діапазону.

Чи можна поставити одну супутникову тарілку на двох або більше абонентів?

Так, але це підвищує вартість комплекту за рахунок зміни типу конвертора на антені і встановлення додаткових ресіверів (тюнерів).

andrushivka.blog.ru

Як видалити лід з конвертора супутникової антени?

Найкраще це можна зробити за допомогою звичайного фена для волосся, це не зашкодить антени, але доведеться попрацювати:), варіант два-полийте її теплою водою, варіант три (на довго) розмістіть на задній поверхні антени систему нагрівання, яку використовують для запобігання замерзання відсотків на дахах.

andrushivka.blog.ru

Як вибирається місце для установки ефірної антени?

Головною умовою при виборі місця під ефірну антену є пряма видимість ретрансляційні вежі. За відсутності прямої видимості, по-перше зменшується рівень сигналу, що, по-друге, сигнал зазнає спотворення, що найбільш згубно для якості зображення. При цьому, чим більш направлена антена, тим більше спотворення.
Відстань від антени до об'єкта, що стоїть на шляху проходження сигналу практично не має значення. Лише якщо цей об'єкт досить далеко, сигнал нижніх за частотою каналів огинає їх. Сигнал дециметрового діапазону практично не огинають перешкоди.

Який використовується кабель для супутникового ТБ.

Кабель використовується з хвильовим опором 75 Ом. Рекомендується кабель Trylogy, Belden. Вони мають мале загасання і стійкі до атмосферного впливу.

Інтернет на супутникову антену: починаємо з нуля

Яка у вас швидкість роботи в інтернет? Тільки не кажіть, що вам її вистачає. Рано, чи пізно, але запити будь-якої людини, а тим більше, організації, починають рости. А без швидкого інтернету сьогодні нікуди. Поки що для робочих груп оптимальний вибір - це виділена лінія до провайдера, але вигідно таке рішення лише до пори - до часу. ISDN, DSL і будь-які інші провідні лінії - не вихід із ситуації. Ви ж будете прив'язані до провайдера товстенної ланцюгом. А провайдер, це така істота, яка і трафік вважає, і швидкість обрізає.
Перший радянський супутник зв'язку "Блискавка" був виведений на орбіту в квітні 1965 Супутник мав високоеліптичного орбіту з апогеєм 40000 км, перигею - 500 км, нахилену по відношенню до екваторіальній площині на кут близько 64 град. Основне призначення супутників цієї серії було у віданні телевізійних передач і здійсненні далекого телефонного і телеграфного зв'язку. Саме з цього супутника почалося регулярне та широке використання супутників для телевізійного мовлення. І почалося воно 23 квітня вражаючим експериментом - передачею телевізійного сигналу з Москви до Владивостока. У СРСР протягом двох років після запуску цього супутника зв'язку протягом двох років була створена перша в світі супутникова ТБ розподільна мережа. До 1967 р. були введені в дію 20 наземних станцій.

Ви ніколи не дивилися за статистикою вашого трафіку? Якщо на вашому комп'ютері не встановлений веб-сервер, а ви просто працюєте в інтернеті, то вихідний трафік з вашого комп'ютера буде в десятки разів менше входить. Все тому, що працюючи в мережі, ми передаємо менше, ніж отримуємо. Та й взагалі наше життя побудована таким чином, що людина завжди віддає менше, ніж отримує. Ми вимовляємо на вулиці одне слово, а чуємо шум і ревіння навколишнього міста. Ми постійно слухаємо радіо, дивимось телевізор, читаємо газети, не вкладаючи у виробництво нічого. Так чому б не скористатися цим принципом і не почати використовувати вже існуючі для нас станції на нашу користь? Можна було б організувати інтернет по радіоканалах, по телетексту, по ЛЕП, якби все це вели мовлення у цифровому форматі. А так як у цифровому форматі телебачення у нас найближчим часом (та й не тільки найближчим) не передбачається, то з існуючих передавальних станцій використовувати нам нічого. Треба б повертатися назад до проводів, але вже ні. Адже в цифровому форматі ведеться трансляція із супутників, які забезпечують весь світ сотнями теле-та радіо-каналів. Супутник - це ідеальний пристрій для наших цілей. На супутник постійно з високою швидкістю передаються цифрові потоки, а сам він постійно посилає їх на всю область свого покриття - на десятки країн і сотні міст. Разом з цифровим відеопотоків супутник може передати для нас зашифрований, зрозумілий тільки для нас пакет інформації, який комп'ютер прийме, розшифрує і в результаті видасть нам той самий, необхідний нам гігабайтний файл. Чи варто говорити, що ресурси у супутників величезні, і такі сателіти можуть передавати гігабайти інформації, сотням клієнтів, навіть не відчуваючи завантаження. В ідеальному випадку, звичайно ж.
Час стояння супутників на геостаціонарній орбіті і радіочастотних каналів відноситься до обмежених ресурсів, якими володіє людство і відповідно до міжнародних угод є його власністю. Органом, який регулює ці проблеми, включаючи розподіл частот, є Всесвітня адміністративна конференція з радіо (ВАКР). Ну, а вся поточна робота ведеться через Міжнародний електротехнічний союз (МСЕ).

Зокрема, для введення тієї чи іншої космічної системи зв'язку та мовлення слід зареєструвати її в МСЕ за 6-2 роки до введення в експлуатацію. У цей процес входить попередня публікація даних про плановану системі. Потім необхідно скоординувати ці плани з намірами інших сторін і зареєструвати частотні присвоєння. Процес координації починається з листування, а завершується переговорами за участю делегацій від адміністрацій зацікавлених сторін. Словом, ця досить складна робота, яка проводиться в рамках процедур і правил МСЕ, гарантує дотримання інтересів усіх країн і, головне, досить справедливий порядок.