Форум інвестиційний

14 вересня 2011 року в приміщенні Дипломатичної Академії України при Міністерстві закордонних справ України Житомирщина провела інвестиційний форум. За ініціативи голови Житомирської обласної державної адміністрації С. М. Рижука та безпосередньої підтримки Міністра закордонних справ України К. І. Грищенка вперше в історії МЗС України проведено такий захід. Свої інвестиційні можливості презентували усі райони нашої області. Очільник області познайомив високоповажне зібрання з тенденціями економічного розвитку краю. Зокрема, валовий регіональний продукт області у минулому році збільшився на 11%. У поточному році обсяги промислового виробництва зросли на 8%, сільськогосподарського - на 4,5%, будівельних робіт - на 42%. Обсяг інвестицій торік склав 3 млрд. грн., у першому півріччі поточного року - 1,5 млрд. Залучення іноземних інвестицій в економіку регіону збільшилось на 11%. Житомирщина вже співпрацює з інвесторами з 47 країн світу, в області діє більше 400 підприємств з іноземним капіталом. Делегація Андрушівського району на чолі з головою райдержадміністрації Б. В. Мазуром представила на форумі дві інвестиційні пропозиції, а працівники районного будинку культури показали роботи декоративно-ужиткового мистецтва.

Надія ХОМ’ЯК,
заступник начальника відділу економіки та розвитку
інфраструктури райдержадміністрації

Серед перших - ПП "Імпак"

2 вересня 2011 року з нагоди Дня підприємця у Житомирській облдержадміністрації пройшли урочистості, у яких взяли участь заступник голови облдержадміністрації Віктор Балюрко, начальник головного управління економіки Зінаїда Янченко, делегації від районів і міст області, представники громадськості та громадських організацій, представники обласних установ та організацій, переможці щорічного обласного конкурсу „Кращий підприємець року”. З вітальним словом до присутніх звернувся заступник голови облдержадміністрації Віктор Балюрко. Він підкреслив роль підприємництва у здійсненні економічних реформ, вирішенні соціально-економічних проблем. На Житомирщині працюють понад 5 тис. малих підприємств. 22% з них займаються торгівельною діяльністю, 17% - сільськогосподарським виробництвом, 5% - автотранспортом і зв’язком. Зінаїда Янченко у своєму виступі зазначила, що підприємництво не стоїть на місці, а оновлюється, вдосконалюється, його роль у розвитку економіки важко переоцінити. Зокрема, за І півріччя 2011 року від суб’єктів підприємницької діяльності до обласного бюджету надійшло 180 млн. грн. Кращих представників підприємницьких структур області визначив оргкомітет конкурсу „Кращий підприємець року”. Переможців відзначили у 12 номінаціях. Першим у номінації «Кращий аграрій року» стало приватне підприємство «Імпак» Андрушівського району (директор - Сергій Маліновський).

За матеріалами управління з питань внутрішньої політики та зв’язків з громадськістю облдержадміністрації

Нехай земля віддячить йому врожаями

Правду, мабуть, кажуть, що долі наші пишуться на небесах і ведуть нас дорогами життя. А людині потрібно докласти сил, аби були ті дороги світлі і чесні, встелені добром, милосердям.
В. О. Ковбаса з Ярешок свою пов’язав із селом і землею-годувальницею. Після закінчення школи без вагань пішов здобувати професію в сільськогосподарський вуз. Ще тоді, в студентські роки, так кортіло випробувати себе, впевнитися в тому, чи зробив вірний вибір: попросив у батька із шести соток присадибної ділянки, яка знаходилася біля їх дому в Андрушівці, виділити йому 4 - під капусту. Той надав синові таку можливість. Володимиру довелося добряче потрудитися, аби виростити її. Реалізував на ринку і був гордий з того, що тримав у руках перші 700 грн., зароблені власноруч. А коли став вченим агрономом, вирішив фермерувати, хоч і страшнувато було братися за таку відповідальну справу і в такий непевний час, коли зникали колгосп за колгоспом і земля, свята земля, заростала бур’янами. Непросто було, а все ж у 2002 році взяв в обробіток в Ярешках 5 га землі і відкрив селянське (фермерське) господарство «Геліос». Зараз у Володимира Олександровича понад 160 гектарів землі: у Ярешках - 50 га, Павелках - 110, Гарапівці - 5. Звісно, така розпорошеність земельних ділянок створює певні труднощі і в їх обробітку, і в збиранні врожаю, а також додаткові фінансові витрати. І ось ми в Ярешках. Підкорюємо знайомі фермеру вибоїсті польові дороги. Він наче вибачається за незручність, але мені зовсім байдуже - хто родом із села, при вигляді смарагдово-зеленого поля, скупаного в щедрих променях весняного сонця, не звертає на таке жодної уваги, бо велич і краса землі просто заворожує. Посвітлілий і урочистий Володимир Олександрович стоїть на своєму полі, а йому до ніг котить нескінченні зелені хвилі гарна озима пшениця, що починає уже вибивати колос. Наче вклоняється господарю і щось шепоче, тільки йому зрозуміле. А молодий чоловік зачудовано дивиться на цю красу і стільки тепла, доброти світиться в його погляді. - Це озима пшениця - еліта, сорт Золотоколоса, сподіваюся, що в цьому році порадує мене - дасть по 45-50 цнт. з гектара, - ділиться своїми прогнозами фермер, - бо в минулому зібрав лише по 40 цнт. - згоріла у спеку, як і весь ячмінь. А оце поруч, трохи менша, - продовжує мій співрозмовник, - на площі в 20 га росте яра пшениця. Звернула увагу на те, що посіви зернових чисті, незабур’янені і кинула погляд на ті, що через дорогу навпроти, сусідні - різниця відчутна. - Як обробиш посіви, те й матимеш - дав відповідь на моє мовчазне запитання В. О. Ковбаса. - В плані догляду за посівами я працюю за польською або німецькою технологіями. Дивно, що у нас всі засоби захисту рослин чужі. А де ж наші уми, наше виробництво? Його чи то докір, чи запитання так і зависли без відповіді… А далі Володимир Олександрович показав ділянку з шпинатом, якого посіяв на площі 0,5 га. Вирощує він його не перший рік. Сіє небагато, бо цю культуру, як і спаржеву квасолю, якої має 2 гектари, збирають вручну. На той час фермер вже мав вирізувати цю багату на цінні мікроелементи зелень і відправляти замовнику. Ось рівненькими рядочками на семигектарній площі підростає пізня капуста Агресор, Сінгента, а також цвітна Амеріго та Брокколі. Для обробітку цих культур використовує окрім техніки і працю найманих працівників, яких, до речі, останнім часом так важко знайти, хоча платить непогано - 1 тис. грн. за просапування гектара капусти. З останньою культурою має фермер теж чимало мороки, бо дуже вимоглива. А вирощує, бо є на неї попит, як і на цукрову кукурудзу чи спаржеву квасолю. До речі, з приводу технології вирощування останньої - в минулому році на базі його фермерського господарства фірма «Сінгента» проводила День поля, на якому були присутні й іноземні її представники, які давали на апробацію 8 сортів цієї культури. Вирощує В. О. Ковбаса і картоплю. В цьому році посадив її 8 га, в майбутньому планує збільшити площі цієї культури до 30 гектарів. Є у нього і столовий буряк, морква. - Як встигаєте все це вчасно доглянути? - запитую фермера. - Яка технічна база у Вас? - Маю два трактори, є весь ґрунтообробний інвентар, картоплесаджалка, планую придбати зернозбиральний комбайн, правда не новий, бо й на такий потрібно зібрати тисяч 100 грн. А за кредити - годі й думати - то справжня кабала. Шкода, що держава краще дбає за іноземних інвесторів, ніж за фермерів. Створили б сприятливіші умови для своїх господарів, які хочуть працювати на землі. А то дрібним господарствам навіть кабальні кредити важко взяти, а ціни на пальне, добрива під час важливих сільгоспкампаній завжди піднімаються до астрономічних позначок. Наприклад, аміачну селітру восени купував по 2100 грн. за тонну, а весною вона вже коштувала 3800. Єдине, що мають фермери від держави, - це лояльне оподаткування - ПДВ залишається у їх розпорядженні. А от ринок не піддається ніяким прогнозам. - Не шкодуєте, що залишилися в селі? На мої слова він посміхнувся: - Я люблю село, землю. Тут, у полі, я знаходжу душевну рівновагу, сюди йду, коли проблеми і життя заганяють в глухий кут… Тільки сніг розтає, я поспішаю в поле, аби просто побути тут, відчути ні з чим незрівнянний запах землі… Отак і господарює молодий чоловік на землі, сподівається, що за любов до неї і синівську турботу та щедро йому віддячить. У фермера немає вільного часу. Коли заростають морква чи капуста, вони з дружиною вдосвіта вже на полі з сапками. Коли ж настає час вручну збирати квасолю, вирізати капусту - допомагає вся родина. Часом виникають ситуації, що потрібна розумна порада, іноді допомога. В такому разі може розраховувати на С. В. Маліновського, родину Ткаченків, яким вдячний за підтримку, а ще - голові райдержадміністрації Б. В. Мазуру. Він перший з керівників району, хто побував у фермера, цікавився, як той господарює. І це в якійсь мірі додає йому сили. Виростають крила у В. О. Ковбаси, коли після напруженого дня повертається додому, де чекає на нього тепло рідного гнізда, яке він ще облаштовує, а в ньому - кохана дружина Юля і маленька донечка Настуся. Побувши з цим цікавим чоловіком мало не весь день, я зрозуміла значення нашвидку мовленої ним фрази, що фермер - це не професія, це спосіб життя. І це справді так.

Валентина Василюк

Меліоровані землі як чинник отримання стабільних врожаїв

Близько 60 років тому розпочато комплекс робіт з метою збільшення посівних площ за рахунок заболочених і перезволожених земель лісостепової та поліської зон Житомирщини. За ці роки побудовано меліоративні системи на площі 425 тис. га.
Державна програма меліорації перезволожених земель впроваджена і в Андрушівському районі, де осушено 13,2 тис. га заболочених земель, з них гончарним дренажем - 12,3 тис. га. На меліорованих сільгоспугіддях площею 9,2 тис. га є можливість проводити подвійне регулювання дренажного стоку води. Такі меліоративні системи працюють як осушувальні, коли є необхідність відвести надлишок вологи з грунту, і як зволожувальні, якщо виникає дефіцит вологи у прикореневому шарі грунту. Бердичівське міжрайонне управління водного господарства обслуговує меліоративні системи у п’яти південних районах Житомирської області на площі 40,4 тис. га. Так, в Андрушівському районі розташована експлуатаційна дільниця, яку очолює Наумчук Володимир Михайлович. Протягом тривалого часу наше управління успішно співпрацює із землекористувачами, які із розумінням ставляться до переваг і можливостей меліоративних земель. Кваліфіковані фахівці управління надають консультації щодо проведення експлуатаційних заходів по утриманню внутрішньогосподарських меліоративних мереж, визначенню вологості грунту та інше. Як приклад - співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці з приватним підприємством "Імпак”. На початку спільної роботи за рахунок зарегульованої води в каналах була створена можливість проведення зрошення сільськогосподарських культур дощувальними установками (поверхневим поливом). В даний час проводяться підготовчі роботи на площі 30 га для крапельного зрошення сільськогосподарських культур. Так, у 2010 році ПП "Імпак” отримало урожай основних сільгоспкультур на меліорованих землях вищий, ніж на немеліорованих: зернові - 42,3 ц/га, озима пшениця - 39,6 ц/га, картопля - 254 ц/га, овочі - понад 300 ц/га. Також необхідно відмітити співпрацю з УКР Агро РТ, TOB СП "СПІКА” та TOB "Яромир” щодо відведення надлишку вологи з меліорованих сільгоспугідь та догляду за меліоративною мережею, що також позитивно впливає на урожайність. На сьогоднішній день гостро стоїть питання відновлення та утримання внутрішньогосподарських меліоративних мереж у робочому стані, прийнята районна програма, але кошти на її виконання не виділяються, технічний стан вищезгаданих мереж незадовільний. Канали, як відкрита мережа, позаростали чагарниками, замулені, гідротехнічні споруди потребують капітального ремонту. Закрита мережа - гончарний дренаж працює на межі можливого. Тільки тісна співпраця Андрушівської експлуатаційної дільниці Бердичівського міжрайонного управління водного господарства та землекористувачів дасть можливість, незалежно від погодніх умов, отримувати стабільно високі врожаї сільськогосподарської продукції.

Олександр Гордієнко,
головний інженер Бердичівського МУВГ

Перелік комунальних підприємств Андрушівського району

Повний перелік комунальних підприємств м. Андрушівка та Андрушівського району.

1.Андрушівська районна рада /м. Андрушівка пл. Леніна, 1.
2.Центральна районна лікарня Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Тітова, 34/.
3.Центральна районна аптека №48 Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Леніна, 9 / в т.ч. структурні
підрозділи:
- Аптека №49 / с. Стара Котельня вул. Леніна, 26/1 /
- Аптека №50 /с. Червоне пров. Базарний, 6/
- Аптека №51 /с. Яроповичі вул. Леніна, 36а/
- Аптека №53 /с. Городківка вул. Радянська, 16/
4.Аптечний пункт /с. Бровки вул. Леніна, 44/
5.Комунальне підприємство Андрушівська районна друкарня Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Кірова, 2/
6.Комунальне підприємство «Редакція районної газети «Новини Андрушівщини» Андрушівської районної ради /м. Андрушівка вул. Кірова,2/
7.Андрушівське комунальне ремонтно - експлуатаційне підприємство /м. Андрушівка пл. Леніна, 1/
8.Андрушівське комунальне проектно-виробниче, архітектурно -планувальне підприємство /м. Андрушівка пл. Леніна, 1/
9.Комунальне підприємство «Андрушівська редакція радіомовлення «Світанок» /м. Андрушівка вул. Кірова,2/

Малий бізнес у малих містах Житомирщини

Традиційно в перший тиждень вересня в Україні святкують День підприємця. Підприємництво на Житомирщині розвивається помірними темпами. За роки незалежності область за кількістю малих підприємств посідає 15 місце. На 10 тис. населення в області припадає 44 МП. (19 місце в Україні)
Однак, є і позитивні тенденції - позитивна динаміка обсягів виробництва. За три останні роки обсяг виробленої продукції суб’єктів малого підприємництва в області зріс на 52%.За минулий рік продукції, робіт та послуг наданих МП становили в діючих цінах-546,8 млн.грн.
В Андрушівському районі працює 125 МП та зареєстровано 704 підприємців фізичних осіб.
Найбільший відсоток складають промисловість(7%) та сільське господарство -11%.
Створено 1125 робочих місць. Обсяг виробленої МП продукції до обсягів усієї виробленої в районі складає 9 млн.грн.(всього по району 70 млн.грн) У Андрушівському районі з початку року зареєстровано 102 суб’єкти господарювання ( з них 88 фіз.осіб) , на 208 зросла чисельність працюючих на МП. .Вдвічі зросли валові інвестиції в МП району.
Історія ПП Гринишин почалася з викуплення сімєю Гринишиних недобудованого приміщення їдальні місцевої сільгосптехніки , а пізніше і хлібозаводу споживчого товариства. Нині тут функціонують два виробничі підрозділи – м’ясокомбінат та хлібозавод.. На виробництві зайнято 220 чоловік. Менеджмент підприємства здійснюють Євген та Любов Гринчишини, директором хлібозаводу працює їх син Ярослав.
Приватне підприємство працює з 1998 року і забезпечує м’ясною та хлібобулочною продукцією 11 районів області та Сквиру Київської області. Обидва підрозділи випускають 77 найменувань ковбасних виробів та 80 хлібобулочних. Середня заробітна плата по підприємству склала 400 грн.(по району -205 грн.)
Підприємство має перспективи розширення хлібобулочного та кондитерського виробництва та збільшення кількості робочих місць.
Продукція ПП. Гринишин відрізняється на Житомирському ринку продуктів харчування високою якістю. В нинішньому році до Дня підприємця Житомирський регіональний центр стандартизації , метрології та сертифікації відзначив підприємство у номінації „Якість третього тисячоліття” та представив його до участі у Всеукраїнському конкурсі якості.

Житомирський прес-клуб реформ